5 порад, як пояснити про біполярний розлад близьким

Біполярний розлад — це розлад мозку, що характеризується екстремальними змінами настрою. Це хвороба, яка зачіпає не тільки людину, але і її сім’ю і друзів.

Життя з людиною, що страждає на біполярний розлад, зобов’язує вивчати все про те, як впоратися з труднощами, які можуть провокувати симптоми, як надавати підтримки хворому та шукати ефективні способи впоратися з ситуацією.

Залежно від характеру хвороби людини й від того, наскільки вона керована, на сім’ю можна впливати різними способами. Коли перепади настрою незначні, сім’я може відчувати певні страждання, але з часом і з вивченням особливостей недуги, вони можуть навчитися жити з вимогами хвороби. Турбота про людину з важчими симптомами може бути дуже стресовою для сім’ї, особливо якщо їм не дають можливості розвинути навички, необхідні для боротьби з психічними захворюваннями. Це може бути складно, особливо для сімей з маленькими дітьми.

Біполярний розлад може вплинути на сім’ю наступним чином:

• емоційний стрес, такий як провина, горе чи занепокоєння;
• зрив у звичайній рутині;
• доводиться мати справу з незвичайною або небезпечною поведінкою;
• фінансові стреси в результаті зниження доходів або надмірних витрат;
• напружені сімейні відносини;
• зміни в сімейних ролях;
• труднощі в підтримці відносин поза сім’єю;
• проблеми зі здоров’ям внаслідок стресу.

Члени сім’ї можуть відчувати різні емоції, коли вчаться спілкуванню з тим, у кого є біполярні розлади. Немає правильного чи неправильного способу відчувати. Важливим є те, як ви справляєтеся з цими емоціями.

Як при всіх серйозних захворюваннях, сім’ї, швидше за все, будуть відчувати печаль і горе. Це природна реакція. Ми піклуємося про членів нашої сім’ї та хочемо, щоб вони були здоровими й щасливими. Однак наявність психічного захворювання, такого як біполярні розлади, не означає, що людина не може жити повноцінним, успішним і щасливим життям.

Як розповісти своїй родині про біполярний розлад?

З діагнозом біполярного розладу дуже важко жити будь-якій людині, навіть дуже сильній. Тяжкість даного хронічного психічного захворювання може бути зменшена завдяки підтримці з боку вашої родини. Якщо вам поставили діагноз є способи розповісти вашій родині про свій стан.

1. Підготуйтеся перед розповіддю

Спочатку придумайте, що ви збираєтеся сказати. Перш ніж ви зберете свою сім’ю, щоб розповісти їм про свій діагноз, з’ясуйте, що саме хочете сказати. Це зробить вас більш підготовленим і допоможе менше відчувати стрес і занепокоєння, коли будете їм про це говорити. Спробуйте скласти список усіх питань, які ви сподіваєтеся зачепити, під час бесіди. Наприклад, складіть список того, коли ваші симптоми вперше з’явилися, чому ви зверталися за лікуванням, як довго ви проходите лікування і т. д.

Вирішіть, з ким вам зручно ділитися своєю таємницею. Коли ви розповідаєте своїй родині про ваш розлад, ви можливо не захочете говорити про це кожному члену сім’ї. Ви можете почати з когось одного, а потім поступово розповісте про це всім родичам. Якщо ви не близькі з кимось, вам може бути незручно розповідати про все, тому почніть з тих, з ким у вас склалися найбільш довірчі відносини.

Будьте готові до будь-якої реакції. Ви повинні бути готові прийняти будь-який спосіб, яким ваша сім’я може реагувати на новини про ваш біполярний розлад. Ваші рідні можуть реагувати з любов’ю і підтримкою. Проте, можуть бути члени сім’ї, які не будуть вас підтримувати. Вони можуть спробувати переконати вас у тому, що ваше психічне захворювання не справжнє або що з вами все гаразд і вам допомога не потрібна.

2. Поясніть сім’ї свій стан

Обговоріть біполярні симптоми. Коли ви розповідаєте своїй родині про психічне захворювання, вам потрібно точно пояснити, що таке біполярні розлади. Поясніть, що ваше захворювання — це розлад настрою, який викликає різкі емоційні перепади, від емоційних максимумів, так само відомих як манія, до депресивних мінімумів. Скажіть їм, що ці настрої змінюються вперед і назад.

Поясніть реалії вашої конкретної ситуації. Біполярний розлад у кожної людини проявляється по-різному. Коли ви розповідаєте сім’ї про свій стан, ви повинні пояснити, чого вони можуть очікувати конкретно від вашої ситуації. Це може бути важко пояснити, але ви, ймовірно, зрозумієте, в крайньому разі, загальну схему того, як працює ваш стан, оскільки вам поставили діагноз і ви, ймовірно, працюєте зі своїм лікарем або терапевтом. Повідомте своїй сім’ї, до чого ви схильні більше: до манії чи до депресивних епізодів, і як ви, скоріш за все будете діяти під час кожного з них. Також дайте їм знати, що перепади вашого настрою непередбачувані.

Нехай ваша сім’я знає, що це не їх провина. Багато членів сім’ї можуть не розуміти, як ви дієте під час цих станів і можуть сприймати це як особисту образу. Вони можуть також думати, що ваша поведінка була викликана тим, що вони сказали чи зробили у ваш бік. Постарайтеся пояснити, що ви можете робити або говорити під час цих епізодів речі, які можуть їх засмутити, але в більшості випадків це не має до них жодного відношення.

Попросіть їх про допомогу. Коли ви проходите маніакальний чи депресивний епізод вам потрібен хтось, до кого ви можете звернутися за допомогою. Як тільки ваша сім’я дізнається про ваш біполярний розлад, вони можуть допомогти вам впоратися з вашим станом, тими способами, яких раніше не знали.

3. Як правильно подати інформацію?

Зробіть це в якомусь відокремленому місці. Розмови про психічні захворювання — нелегка тема й з огляду на її особистий характер, спробуйте зробити її приватною, наприклад, у своєму домі чи в домі одного з членів вашої сім’ї. Це забезпечить вам повну конфіденційність, необхідну для обговорення, у порівнянні з кафе, рестораном і т. д.

Послухайте, що говорить ваша сім’я. Навіть, якщо це ви страждаєте біполярним розладом, воно впливає і на людей з вашого оточення. Слухайте, як члени вашої сім’ї висловлюють занепокоєння щодо вашого стану та його впливу на них.

Дайте їм знати, що ви лікуєтеся. Поясніть, що лікування цього захворювання є довгостроковим. Навіть коли ви відчуєте себе краще, вам потрібно буде продовжувати лікування. Швидше за все це буде певна комбінація терапії, зміни способу життя і приймання ліків.
Забезпечте їх ресурсами. Хороший спосіб підтримати ваших рідних — дати їм інформацію про центр підтримки, освітні онлайн-ресурси, куди вони можуть звернутися в разі виникнення такої необхідності чи піти з ними на сеанс сімейної терапії.

4. Будьте терплячі

Не чекайте від оточення розуміння усіх фактів, пов’язаних з вашим захворюванням. Ви можете зіткнутися з осудом і нерозумінням у тому, як вони відповідають. Вам потрібно прийняти той факт, що знадобиться трохи часу, щоб прийняти всі моменти й особливості вашого психічного розладу. Також врахуйте, що вам можливо доведеться зіткнутися зі страхом роботодавця, що його підлеглий страждає біполярним розладом, особливо якщо ви працюєте з людьми, оскільки можете бути непередбачуваним, непродуктивним чи втратите контроль над своїми емоціями.

5. Враховуйте ризики і вигоди

Розмова про ваш біполярний розлад може здаватися великим ризиком. Не завжди оточення може зрозуміти та прийняти ваш діагноз, тому перш ніж розповісти їм про захворювання переконайтеся, що знаєте, якою може бути їх реакція. Підготуйте їх, оскільки розкриття вашого діагнозу чи то вдома чи на робочому місці, може не отримати підтримки з боку оточення, а навпаки стати приводом відсторонитися від вас чи звільнити з роботи. Обміркуйте також, як ваше замовчування проблеми впливає на вас. Якщо ви висловитеся — вам стане набагато легше.

Кожна людина має право сама вирішувати, наскільки та з ким ділитися тим, що в нього діагностували психічний розлад. Проте, багато хто вибирає саме шлях позбавлення від таємниці й наважується поділитися своєю таємницею з близькими й рідними, щоб отримати підтримку та розуміння. Якщо ви готові зізнатися у всьому своїм близьким підберіть вдалий момент, підготуйтеся до можливих питань і прийміть той факт, що щось може піти не за планом — можливо вашому оточенню потрібен час, щоб прийняти факт наявності у вас біполярного розладу.