Поширені бар’єри на шляху ефективного спілкування

Спілкування — це невіддільний інстинкт всього живого. У найпростішому випадку спілкування — це будь-який обмін інформацією між двома суб’єктами. Можна спостерігати, що це відбувається на клітинному рівні між мікроорганізмами й у більшому масштабі між членами стада, які ухиляються від хижака.
Хороша комунікація — це не просто процес передачі інформації від однієї особи до іншої. Це мистецтво спочатку слухати або читати інформацію, розуміти її, обробляти, а потім передавати. Величезна кількість зусиль іде на спілкування. Жести, тон голосу, мова тіла та розмовна мова є одними з важливих аспектів спілкування. Якщо інша людина не може зрозуміти будь-який з цих факторів, то процес не вдається.

Основні типи спілкування

Комунікація буває чотирьох основних типів, які ми постараємося більш глибоко розглянути в цій статті.

Вербальна комунікація

Цей режим зв’язку полягає у словесній комунікації між людьми. Це стандартний метод спілкування, який більшість з нас використовує на щоденній основі (хоча ми рідко використовуємо його, доповнюючи одним з інших типів зв’язку). Інші сигнали, які люди використовують при спілкуванні в усній формі, містять: тон, жести й мова тіла. Вербальне спілкування допомагає висловлювати думки, емоції та почуття. Телефонна розмова, чат з другом, зроблене оголошення чи промова — все це усні форми спілкування. Для більшості з нас це відбувається з легкістю. В дитинстві ми вчилися усного спілкування через звуки навколо нас.
Усне спілкування далі ділиться на чотири підкатегорії:

1. Внутрішньоособистісне спілкування. Ця форма комунікації надзвичайно приватна й обмежена нами. Це зокрема, мовчазні розмови, які ми ведемо з самими собою. У них ми переставляємо ролі між відправником й отримувачем, які обробляють наші думки та дії.
2. Міжособистісний зв’язок. Ця форма спілкування відбувається між двома людьми й, таким чином, є бесідою тет-а-тет. Тут дві залучені особи міняються ролями відправника й одержувача.
3. Спілкування в малих групах. Цей тип взаємодії може мати місце тільки тоді, коли в ньому бере участь більше, ніж дві особи. При цьому кількість людей буде досить малою, щоб дозволити кожному учаснику взаємодіяти та спілкуватися з іншими.
4. Відкрите спілкування. Цей вид зв’язку відбувається, коли одна людина намагається донести інформацію до великого скупчення людей. Виборчі кампанії та публічні виступи є прикладом такого типу спілкування. У таких випадках зазвичай є один відправник інформації та кілька одержувачів, до яких звертаються.

Невербальне спілкування

Невербальна комунікація — це процес спілкування без використання слів або звуків. Невербальні види зв’язку — це жести, мова тіла, міміка, зоровий контакт, одяг, тон голосу, й інші сигнали, що використовуються для передачі інформації. Як і словесне спілкування, цей метод спілкування рідко використовується один. Ви можете різко підняти брови, коли говорите, щоб зробити акцент на сказаному, або трясти пальцем на свою дитину, коли ви злитеся.

Письмова комунікація

Письмове спілкування — це засіб, за допомогою якого повідомлення відправника передається одержувачу у вигляді письмових слів. Листи, особисті щоденники, електронні листи, звіти, статті та замітки — це все певні форми письмової комунікації. На відміну від інших форм спілкування, письмові повідомлення можуть бути відредаговані та виправлені перш, ніж направляються до ресивера, тим самим роблячи письмове спілкування невіддільною частиною як неформального, так і формального спілкування. Ця форма зв’язку також містить функції візуальної комунікації, особливо коли повідомлення передаються через електронні пристрої, такі як ноутбуки, телефони та візуальні презентації, у яких використовується текст або слова.

Візуальний зв’язок

Ця форма спілкування передбачає візуальне відбиття інформації, в якому повідомлення розуміються або виражаються за допомогою візуальних засобів. Наприклад, топографія, фотографія, знаки, символи, карти, кольори, плакати, банери й малюнки допомагають глядачеві зрозуміти повідомлення візуально. Фільми та вистави, телевізійні шоу та відеокліпи всі електронні форми візуальної комунікації. Візуальне спілкування також передбачає передачу інформації у вигляді тексту, який приймається через електронний носій, такий як комп’ютер, телефон і т. д. Значки та смайли є формою візуального спілкування. Коли ці значки використовуються у громадських місцях, на телефоні чи комп’ютері, вони інформують користувача про їх значення і використанні. Одним з найбільших прикладів візуальної комунікації є Інтернет, який взаємодіє з масами, використовуючи комбінацію тексту, дизайну, посилань, зображень і кольору.

Комунікаційні бар’єри

Є багато причин, чому міжособистісне спілкування може стати невдалим. У багатьох повідомленнях сенс сказаного може бути спотворений і сприйнятий одержувачем зовсім не так, як того очікує відправник, тому важливо завжди давати зворотний зв’язок: зрозуміло / не зрозуміло.
Існує багато бар’єрів на шляху ефективної взаємодії, і вони можуть виникнути на будь-якій стадії процесу комунікації. Бар’єри можуть призвести до спотворення Вашого повідомлення, повідомлення вашого потенційного партнера, й тому ви ризикуєте витратити свої час і / або гроші через непорозуміння.
Ефективне спілкування передбачає подолання цих бар’єрів і передачу чіткого та короткого повідомлення.
Деякі загальні бар’єри для ефективної комунікації передбачають:

1. Використання жаргону.
2. Емоційні бар’єри і табу.
3. Використання складних і незнайомих термінів.
4. Брак уваги, інтересу, чинників, що відволікають або невідповідності одержувачу.
5. Відмінності в сприйнятті й погляді.
6. Фізичні інвалідності, такі як проблеми зі слухом або мовні труднощі.
7. Фізичні бар’єри для невербального спілкування.
8. Мовні відмінності й труднощі в розумінні незнайомих акцентів.
9. Очікування й упередження, які можуть привести до помилкових припущень або стереотипів. Люди часто чують те, що очікують почути, а не те, що насправді говорять, і роблять неправильні висновки.
10. Культурні відмінності. Норми соціальної взаємодії сильно розрізняються в різних культурах, як і спосіб, в якому виражені емоції. Наприклад, поняття особистого простору варіюється між культурами та між різними соціальними установками.

Досвідчений комунікатор повинен знати про ці бар’єри й намагатися зменшити їх вплив, постійно перевіряючи розуміння і пропонуючи відповідний зворотний зв’язок.

Бар’єри для спілкування за категоріями

1. Мовні бар’єри. Очевидно, що мова й мовна здатність можуть діяти як бар’єр для спілкування. Однак навіть при спілкуванні однією мовою термінологія, яка використовується у повідомленні, може виступати в ролі бар’єру, якщо одержувач зрозумів її не повністю. Наприклад, повідомлення, яке передбачає безліч спеціальних жаргонів і скорочень не буде зрозуміле приймачу, що не знайомі з термінологією, яку використовує оратор.
2. Психологічні бар’єри. Психологічний стан одержувача впливатиме на спосіб отримання інформації. Наприклад, якщо хтось має особисті турботи або знаходиться у стресовому стані, він не буде акцентувати всю свою увагу на вихідному повідомленні. Управління стресом є поважною причиною навичкою, яка впливає на наші міжособистісні відносини. Гнів є ще одним прикладом психологічного бар’єра в спілкуванні. Коли ми сердимося, легко говорити те, про що ми потім можемо шкодувати, а також невірно тлумачити те, що говорять інші. Також, люди з низькою самооцінкою можуть бути менш наполегливими й тому можуть почуватися некомфортно в спілкуванні — вони можуть соромитися говорити, що вони дійсно відчувають, або читати негативні підтексти в повідомленнях, які чують.
3. Фізіологічні бар’єри. Фізіологічні бар’єри можуть виникнути в результаті фізичного стану «приймача». Наприклад, людина з обмеженим слухом може не вловити всієї розмови, особливо якщо присутній значний фоновий шум.
4. Фізичні бар’єри. Приклад фізичного бар’єра для зв’язку — географічна відстань між передавачем і приймачем. Зв’язок, як правило, легший на коротших відстанях, оскільки є більше каналів зв’язку й менше технологій. Хоча сучасні технології часто служать для зменшення впливу фізичних бар’єрів, перевага й недоліки кожного каналу зв’язку слід розуміти таким чином, що відповідний канал може бути використаний для подолання фізичних бар’єрів.
5. Бар’єри відносин — це поведінка або сприйняття, які заважають людям ефективно спілкуватися. Ставлення до спілкування може бути викликане особистісними конфліктами, поганим управлінням, опором змін або відсутністю мотивації. Ефективні одержувачі повідомлень повинні намагатися подолати свої власні поведінкові бар’єри, щоб сприяти ефективному спілкуванню.

Подолання бар’єрів

Досвідчений комунікатор може подолати більшість вищезазначених бар’єрів. Очевидно, що усунення прогалин в області географії та спілкування через інвалідність є темою для іншої дискусії. Нижче ми розглянемо деякі інструменти, які можна використовувати для подолання бар’єрів у повсякденній комунікації.

1. Активне слухання. Активне слухання — це навичка, яку можна набути й освоїти з практикою. Проте, ця навичка може бути складно освоїти й, отже, вимагає часу та терпіння. «Активне слухання» — це повна концентрація уваги на тому, про що йдеться, а не просто на «слуханні» повідомлення людини, яка говорить. Активне слухання передбачає слухання з усіма почуттями, а також з повною віддачею зворотного зв’язку. Надаючи оратору цю «зворотний зв’язок», говорить, як правило, відчуває себе більш невимушено й тому спілкується легше, відкрито та чесно. Є як вербальні так і невербальні сигнали, які передають активне слухання. Невербальні ознаки передбачають посмішку (при необхідності), зоровий контакт, кивання у відповідний час й уникнення чинників, що відволікають. Тезово невербальні репліки передають повідомлення про те, що ви зацікавлені в тому, що говорить оратор, і що ваша увага на цьому повністю зосереджена. Пропозиція словесних ознак активного слухання також може бути корисною. Роздуми про щось, що сказав оратор, ставлячи уточнювальне запитання, є приголомшливим способом зробити це. Перефразування передбачає пошук трохи різних слів, які повторюють основну ідею мовця, а також відмінний спосіб показати активне прослуховування.
2. Використовуйте просту мову, ту яка доступна вашої цільової аудиторії. Уникайте використання невідомої термінології або жаргону при спілкуванні з малознайомими людьми, оскільки не всі зможуть зізнатися вам у тому, що не розуміють суті розмови. Не забувайте ставити уточнювальні питання свого співрозмовника, щоб переконатися, що ваше повідомлення розуміють як задумано. Ви також можете дозволити слухачеві ставити питання, щоб уточнити будь-які моменти, що його цікавлять.
3. Давайте конструктивний зворотний зв’язок. Хоча відгуки (зворотний зв’язок), які ви надаєте доповідачу / відправнику, іноді можуть бути негативними, важливо, щоб вони мали конструктивний характер. Мета зворотного зв’язку повинна бути в подальшій здатності мовця правильно та доступно доносити інформацію. Це зміцнить міжособистісні відносини та поліпшить майбутні комунікації.

Висновки

Для ефективного спілкування вам необхідно знати про всі згадані вище бар’єри та намагатися їх подолати. Адже, по суті, все що нам потрібно — це докласти певних зусиль з нашого боку. Тоді ми визначимо й уникнемо перешкоди ефективної комунікації. Це допоможе зробити наше життя і життя людей навколо нас кращим.