6 поширених міфів про емоційно нестабільний розлад особистості

Емоційно нестабільний розлад особистості (ЕНРО) — це розлад психічного здоров’я, який впливає на думки та почуття людини про себе та інших, викликаючи проблеми в повсякденному житті. Це зокрема проблеми з самооцінкою, труднощі керування емоціями та поведінкою, а також патерн нестабільних відносин.

Через ЕНРО люди надзвичайно сильно бояться занедбаності чи нестабільності, їм може бути важко терпіти самотність. Однак недоречний гнів, імпульсивність і часті перепади настрою можуть відштовхнути інших, навіть якщо ті, хто страждає на розлад хочуть мати люблячі й тривалі відносини.

ЕНРО зазвичай розвивається у ранньому дорослому віці. Пік захворювання припадає саме на 20–30 років і з часом симптоматика та загальний стан хвороби може поліпшуватися.
Якщо у вас чи у ваших близьких межовий розлад особистості, не хвилюйтеся. Багато людей з цим розладом згодом одужують і можуть вчитися жити повноцінним життям.

Симптоми

ПРЛ впливає на те, як ви ставитеся до себе, як ставитеся до інших і як поводитеся.

Ознаки та симптоми:

1. Сильний страх самотності. Людина може піти навіть на крайні заходи, щоб уникнути реального чи уявної розлуки чи усамітнення.
2. Зразок нестабільних інтенсивних стосунків, таких як ідеалізація когось в одну мить, а потім раптова віра в те, що людина недостатньо дбає чи жорстока.
3. Швидкі зміни в самоідентифікації та самооцінці, які передбачають зміну цілей і цінностей, а також бачення себе поганим чи взагалі нереальним.
4. Періоди пов’язаної зі стресом параної та втрати контакту з реальністю, що тривають від кількох хвилин до кількох годин.
5. Імпульсивна та ризикована поведінка, така як азартні ігри, безвідповідальне водіння, небезпечний секс, переїдання чи зловживання наркотиками, або саботування успіху, раптове припинення хорошої роботи чи припинення позитивних стосунків.
6. Загроза самогубством чи самоушкодження, часто у відповідь на страх розлуки.
7. Перепади настрою тривалістю від декількох годин до декількох днів, які можуть містити сильне щастя, дратівливість, сором чи занепокоєння.
8. Постійне відчуття спустошеності.
9. Недоречний, сильний гнів, такий як частий вихід з себе, сарказм, фізичні бійки.

Фактори ризику

Деякі фактори, пов’язані з розвитком особистості, можуть збільшити ризик розвитку ЕНРО.

Вони передбачають:

• Спадкову схильність. Ви можете піддаватися великому ризику, якщо у близького родича вашої матері, батька, брата чи сестри такий самий чи подібний розлад.
• Напружене дитинство. Багато людей з розладом повідомляють, що піддавалися сексуальному чи фізичному насильству, або ними нехтували в дитинстві. Деякі люди втратили чи були розлучені з батьками чи близьким вихователем, коли були молоді або мали батьків, чи опікунів, що зловживають психоактивними речовинами або стикалися з іншими психічними проблемами. Інші, були схильні до ворожих конфліктів і нестабільних сімейних відносин.

Деякі фактори, пов’язані з розвитком особистості, можуть збільшити ризик розвитку ЕНРО. Вони передбачають:Спадкову схильність. Ви можете піддаватися великому ризику, якщо у близького родича вашої матері, батька, брата чи сестри такий самий чи подібний розлад.Напружене дитинство. Багато людей з розладом повідомляють, що піддавалися сексуальному чи фізичному насильству, або ними нехтували в дитинстві. Деякі люди втратили чи були розлучені з батьками чи близьким вихователем, коли були молоді або мали батьків, чи опікунів, що зловживають психоактивними речовинами або стикалися з іншими психічними проблемами. Інші, були схильні до ворожих конфліктів і нестабільних сімейних відносин.

Ускладнення

Межовий розлад особистості може пошкодити багато сфер людського життя. Це може негативно вплинути на інтимні стосунки, роботу, школу, громадську діяльність і самооцінку, в результаті чого:

• часті зміни місця роботи;
• незакінчена освіта;
• проблеми з законом: штрафи, тюремне ув’язнення;
• конфліктні відносини, сімейна напруга або розлучення;
• самоушкодження, такі як порізи чи опіки, й часті госпіталізації;
• залучення у конфліктні стосунки;
• незаплановані вагітності, інфекції, що передаються статевим шляхом, дорожньо-транспортні пригоди та сварки через імпульсивну та ризиковану поведінку;
• спроба або вчинене самогубство.

Крім того, у хворих на ЕНРО можуть бути інші психічні розлади, такі як:

• депресія;
• зловживання алкоголем або іншими психоактивними речовинами;
• тривожні розлади;
• розлади харчової поведінки;
• біполярні розлади;
• посттравматичний стресовий розлад (ПТСР);
• синдром дефіциту уваги/гіперактивності (СДУГ);
• інші розлади особистості.

Міфи про емоційно нестабільний розлад особистості

Отже, розгляньмо 6 найпоширеніших міфів про межовий розлад особистості.

Міф № 1. Люди з емоційно нестабільним розладом особистості нестерпні

Людей з ЕНРО часто називають деструктивними, непередбачуваними, маніпулятивними в основному занадто важкими, щоб бути поруч. Хоча може бути важко підтримувати відносини з людьми, хворими на ЕНРО майте на увазі, що вони страждають від симптомів, які можуть ускладнити їх задоволення.

І для усунення цієї проблеми хворим можуть бути надані інструменти, необхідні для кращого керування своїми емоціями та регулювання своєї поведінки. Члени сім’ї та близькі можуть також брати участь у групах підтримки й на заняттях, які допомагають їм навчитися краще спілкуватися з кимось, у кого є ЕНРО.

Міф № 2. Емоційно нестабільний розлад особистості діагностується лише у жінок

Це правда, що більшість людей, які страждають ЕНРО — це жінки, але неправильно говорити, що це захворювання мають лише жінки.Виявляється, що чоловіки становлять близько 25% від загальної кількості пацієнтів з діагнозом «емоційно нестабільний розлад особистості».

Міф про те, що тільки жінки страждають від ЕНРО, шкідливий через можливість стигми. Людина з симптомами розлади може неохоче звертатися за лікуванням через страх, що її будуть засуджувати родичі, фахівці з лікування чи суспільство. Жінка може відчувати, що вона не може отримати об’єктивну оцінку, тому що всі будуть припускати, що у неї ЕНРО, просто через її стать.

Міф № 3. Люди з емоційно нестабільним розладом особистості просто шукають уваги

Багато людей з емоційно нестабільним розладом особистості можуть наносити собі травми, наприклад порізи. Для багатьох це може здатися способом привернути увагу (суїцидальні нахили), хоча насправді така поведінка характерна для процесу самозаспокоєння і регулювання емоцій. Багато, хто ріже себе, роблять це в тих місцях, які можна легко заховати, на верхній частині стегон або на руках, де порізи можуть бути покриті рукавами.

Це помилкове сприйняття збігається з іншим міфом: люди з ЕНРО, які намагаються покінчити життя самогубством, насправді не хочуть вмирати. Насправді, ЕНРО має найвищий рівень самогубств. Статистика показує, що 10% людей з цим діагнозом наклали на себе руки.

Якщо ваша кохана чи близька людина хворіє на емоційно нестабільний розлад особистості та займається самоушкодженням чи має суїцидальну поведінку, знайте, що це не спосіб привернути вашу увагу. Для них це спосіб впоратися з болем, який вони відчувають, і їм буде потрібне відповідне лікування, щоб допомогти їм знайти більш здорові способи впоратися з ситуацією.

Міф № 4. Емоційно нестабільний розлад особистості не є справжнім діагнозом

Протягом майже 40 років Всесвітня психіатрична асоціація офіційно визнавала межовий розлад особистості як законний діагноз психічного здоров’я у своїй публікації «Діагностична та статистична інструкція з психічних розладів» (DSM). DSM — це стандартний текст, який використовується професіоналами для діагностики станів психічного здоров’я.

Недоброзичливці можуть вважати, що люди з симптомами ЕНРО надмірно драматичні чи привертають на себе увагу, але ця позиція не точна й шкідлива.

Міф № 5. Емоційно нестабільний розлад особистості не лікується

Це, мабуть, найнебезпечніший міф, оскільки він руйнує надію і мотивацію шукати лікування. Багато людей навіть лікарі вважають, що ЕНРО не піддається лікуванню. Занадто часто це помилкове переконання позбавляє людей з цим діагнозом надії та може негативно вплинути на їх здатність знаходити ефективне лікування. Це правда, що деякі види лікування неефективні для лікування розладу, але дослідження спеціалізованих методів лікування, таких як діалектична поведінкова терапія, показує, що лікування не тільки можливе, але може бути надзвичайно ефективним і забезпечує повну ремісію симптомів.

Одне дослідження віддалених результатів лікування у 290 госпіталізованих пацієнтів з ПРЛ показало, що 50% пацієнтів відчували повне одужання через 10 років після початкового лікування, у 93% ремісія тривала не менше двох років, а у 86% ремісія тривала не менше трьох років. Пацієнти, які відчувають переваги множинної інтенсивної терапії, розробленої для повного охоплення їх емоційних і поведінкових симптомів, можуть запропонувати реальне і тривале полегшення, покращуючи при цьому соціальне функціонування, зменшуючи розлади настрою і створюючи більш цілісне самовідчуття.

Міф № 6. Емоційно нестабільний розлад особистості рідко зустрічається

У певному сенсі, всі психічні стани рідкісні, тому що вони представляють нетипові симптоми та рівні функціонування. У більшості людей немає психічних розладів, а у більшості людей з психічними розладами немає ЕНРО. Проте, ЕНРО зачіпає мільйони людей. Точну кількість діагнозів складно зібрати, але, за оцінками 2–6% людей у світі страждають через емоційно нестабільний розлад особистості в певний момент свого життя. Ця статистика означає, що як мінімум 1 з 50 осіб діагностовано з ЕНРО.

Як ви могли помітити емоційно нестабільний розлад особистості досить складне і небезпечне захворювання. Якщо ви помітили у себе чи у своїх близьких тривалий прояв симптомів характерних для ЕНРО рекомендуємо вам звернутися за професійні допомоги, щоб мінімізувати вплив психічного захворювання на повсякденний спосіб життя.

До того ж не варто вірити неперевіреним джерелам інформації, адже існує велика ймовірність того, що ви приймете міфи про емоційно нестабільний розлад особистості за реальність.