Огляд дезорганізований шизофренії

Існує багато різних типів шизофренії, які були вивчені. Близько одного відсотка населення світу страждають тією чи іншою формою цього захворювання. З цих людей 50% не отримали лікування, хоча вкрай важко оговтатися від шизофренії без лікування. У даній статті ми зосередимося на конкретному типі шизофренії, що має назву дезорганізована шизофренія (гебефренія).

Що таке дезорганізована шизофренія?

Дезорганізована шизофренія — це психічне захворювання, яке призводить до того, що пацієнт втрачає зв’язок з реальністю та поводиться безглуздо й недоречно. Їх мова, думки та дії можуть здатися несвоєчасними чи марними. Прикладом може служити істеричний сміх у відповідь на смерть чи несмішні події. І це не те саме, що нервовий сміх, який поширений серед людей без шизофренії.

Ось деякі визначальні моменти дезорганізованої шизофренії:

  1. Шизофренія — це серйозний тривалий психічний розлад, який може передбачати неорганізоване й нелогічне мислення та поведінку.
  2. Дезорганізована шизофренія, або гебефренія, була підтипом, але з 2013 року вона була виведена як окреме захворювання.
  3. Лікування є і, якщо людина дотримується його, воно може допомогти впоратися з захворюванням у повсякденному житті.
  4. Ускладнення шизофренії можуть бути серйозними, але підтримка від сім’ї та друзів може допомогти людині уникнути деяких з них.

Симптоми дезорганізованого виду шизофренії

Ознаки шизофренії стосуються наступних ключових категорій симптомів всіх психотичних розладів.

  1. Маячня. Пацієнт має помилкові переконання про переслідування, вини чи величі. Люди з шизофренією нерідко описують змови проти них або вважають, що вони мають надзвичайні здібності та дари. Деякі пацієнти можуть ховатися, щоб захистити себе від уявного переслідувача.
  2. Галюцинації: вони передбачають видіння, відчуття, дегустацію або запах речей, яких там немає. Чути голоси — найпоширеніша галюцинація.
  3. Дезорганізована мова та думки. Пацієнт не здатен формувати зв’язні або логічні думки, й це позначається неорганізованою промовою. Під час розмови людина не зможе дотримуватися суті, такі люди будуть перестрибувати від однієї теми до іншої. У серйозних випадках мова може сприйматися іншими як нерозбірлива нісенітниця.
  4. Дезорганізована або кататонічна поведінка: поведінка може варіюватися від дитячого та дурного до агресивного й насильницького. Там може бути неспровокована агітація чи сексуальна поведінка на публіці. Надмірний рух, дивні дії, завмирання на місці або відсутність реакції на інструкції чи розмову — інші способи, якими цей симптом може проявитися.
  5. Негативні симптоми. Це стосується нездатності нормально функціонувати та може містити такі симптоми, як відсутність особистої гігієни, соціальна ізоляція та нездатність проявити емоції, наприклад, уникати зорового контакту чи говорити монотонним голосом.

Причини та фактори ризику

Експерти не впевнені, що саме є причиною розвитку шизофренії, але дослідження показують, що існує якась дисфункція мозку, ймовірно, під впливом комбінації біологічних факторів і факторів навколишнього середовища.

Хімічні речовини в мозку, такі як нейротрансмітери дофамін і серотонін, можуть бути залучені до розвитку шизофренії. Це може бути викликано помилковою міжклітинною передачею сигналів у мозку, згідно з дослідженням 2009 року, опублікованим у журналі «Молекулярна психіатрія». Вчені в дослідженні визначили 49 генів, які по-різному працюють в мозку пацієнтів з шизофренією в порівнянні з контрольною групою.

Фактори ризику розвитку шизофренії

  • Генетика. Люди з сімейною історією шизофренії мають вищий ризик розвитку цього захворювання. Якщо шизофренії немає, шанси на її розвиток складають менше ніж 1%. Проте цей ризик збільшується до 10%, якщо один з батьків має захворювання. Дослідження показали, що шизофренія та біполярний розлад мають однакову генетичну основу.
  • Вірусна інфекція. Якщо плід був під ураженням вірусної інфекції, існує більший ризик розвитку шизофренії. Немає певного списку вірусів, які несуть ризик, але серед можливих кандидатів грип, герпес, токсоплазмоз і краснуха.
  • Недоїдання жінки в період вагітності. Якщо плід страждає від недоїдання під час вагітності, існує високий ризик розвитку шизофренії.
  • Сильний стрес у молодості. Діти, які відчувають екстремальні форми стресу на ранніх етапах життя, можуть піддаватися ризику шизофренії. Це може бути через жорстоке поводження з дітьми чи інші різного роду психологічні травми.
  • Вік батьків при народженні дитини. Діти, народжені від батьків старшого віку, схильні до вищого ризику шизофренії, ніж діти, народжені від батьків молодшого віку.
  • Наркотики. Використання речовин, які впливають на психіку або психічні процеси в підлітковому віці, може збільшити ризик розвитку шизофренії. Незаконне вживання наркотиків поширене серед людей з шизофренією, хоча немає впевненості в тому, що такий спосіб життя є причиною або наслідком цього стану.

Діагностика

Якщо підозрюється шизофренія, буде проведений ряд медичних і психологічних тестів, щоб виключити інші стани.

Серед тестів:

  • Фізичне обстеження: перевіряється зріст, вага, пульс, артеріальний тиск і температура пацієнта. Лікар також послухає серце та легені й перевірить живіт, щоб виключити альтернативні фізіологічні причини.
  • Загальний аналіз крові: для перевірки вживання алкоголю і наркотиків, а також функції щитоподібної залози.
  • МРТ або КТ: ці методи візуалізації використовуються для виявлення місць пошкоджень мозку або інших порушень у його структурі. ЕЕГ також може бути використана для перевірки роботи мозку.
  • Психологічна оцінка. Лікар або психіатр перевірять стан психічного здоров’я, питаючи пацієнтів про їх думки, почуття і моделі поведінки. Вони будуть шукати щось незвичайне в зовнішності чи поведінці пацієнта, й братимуть детальну сімейну та особисту історію хвороби.

Діагностичні критерії

Щоб підтвердити діагноз шизофренії, необхідно виявити ряд критеріїв. DSM-5 описує наступні критерії симптомів.

  1. манії;
  2. галюцинації;
  3. неорганізована мова;
  4. неорганізована поведінка;
  5. негативні симптоми.

Людина повинна відчувати два з п’яти основних симптомів психотичних розладів, і принаймні один симптом повинен бути серед перших трьох перерахованих.

Лікування

Люди з шизофренією будуть мати потребу в лікуванні на постійній основі, навіть коли симптоми зникнуть. У такі моменти пацієнти можуть вважати, що з ними все гаразд і їм більше не потрібна допомога, але, якщо вони припинять приймання ліків, симптоми зазвичай повертаються.

Лікування варіюється залежно від тяжкості й типів симптомів, стану здоров’я пацієнта, його віку та інших факторів.

Медикаментозне лікування

Атипові або антипсихотичні препарати другого покоління використовуються для лікування психіатричних станів. Вони відрізняються від типових антипсихотичних засобів або препаратів першого покоління, оскільки вони з меншою ймовірністю викликають екстрапірамідні симптоми (ЕРС). ЕРС передбачають рухи типу Паркінсона, ригідність і тремор. Побічні ефекти атипових антипсихотиків — збільшення ваги, діабет і високий рівень холестерину.

Ліки можуть бути використані для розв’язання додаткових проблем психічного здоров’я у людей з шизофренією, такі як антидепресанти чи ліки проти тривоги.

Госпіталізація

Коли симптоми серйозні, пацієнт може потребувати госпіталізації.
Атмосфера в лікарні може бути безпечнішою, і це збільшує шанси пацієнта на правильне харчування, кращий сон і допомогу з гігієною.

Психотерапія

Може бути запропоноване консультування чи психотерапія, зазвичай у поєднанні з прийманням ліків. Ці методи лікування спрямовані на усунення проблем психічного здоров’я та емоційної регуляції.

Психотерапія допомагає людям визначити свої почуття й спосіб мислення, підвищуючи їх здатність переживати важкі ситуації.

Навчання соціальних і професійних навичок

Цей тренінг може допомогти людині жити самостійно. Це життєво важлива частина відновлення. Терапевт може допомогти пацієнту навчитися правильної гігієни, приготування їжі та навичок спілкування. Також у цьому випадку надається допомога в пошуку роботи, житла й вступу в групи самодопомоги.

Електросудомна терапія (ЕСТ)

ЕСТ передбачає передачу електричного струму через мозок для створення контрольованих судом або конвульсій. Це може допомогти пацієнтам з високим ризиком самогубства, депресії або людям з іншими важкими симптомами, які не відповіли на інші види лікування чи які не можуть приймати антидепресанти.

Вважається, що контрольований приступ, викликаний ЕСТ, викликає серйозне нейрохімічне вивільнення в мозку. Побічні ефекти можуть містити короткочасну втрату пам’яті, яка зазвичай проходить швидко.

Перед проведенням лікування лікар повинен чітко пояснити плюси та мінуси такої процедури пацієнту та його опікунові чи члену сім’ї.

Важливість дотримання правил лікування

Ключовою проблемою в лікуванні шизофренії є проблема дотримання плану лікування.

Це може бути проблематичним для пацієнтів із шизофренією, і значне число людей припиняють приймання ліків протягом перших 12 місяців, що погіршує становище їх самих і близьких їм людей.

Ускладнення

Якщо вчасно не почати лікування або закинути його, то можуть бути наступні ускладнення шизофренії:

  • депресія,
  • думки про самогубство та суїцидальна поведінка;
  • недоїдання;
  • проблеми гігієни;
  • зловживання алкоголем або наркотиками;
  • нездатність знайти або зберегти роботу, що може привести до бідності та безпритульності;
  • сімейні конфлікти;
  • нездатність вчитися чи відвідувати школу;
  • стати жертвою злочину;
  • питання, пов’язані з курінням.

Деякі люди, які страждають на шизофренію, говорять, що куріння допомагає їм сконцентруватися, але це може вплинути на приймання ліків і привести до серйозних проблем зі здоров’ям.

Висновки

Шизофренія — серйозний, довічний стан, який потребує лікування та постійного спостереження фахівців. Сім’ї близьких людей з дезорганізованою шизофренією повинні бути готові допомогти своїм близьким на всіх рівнях — від відвідування терапевтів і приймання ліків до складнощів у повсякденному житті.