Як релігія впливає на життя?

Щоб зрозуміти, що таке релігія і яка її роль у житті людей, ми повинні перш за все знати її визначення.
Визначення релігії знайти нелегко. Існує безліч тлумачень того, що визначає релігію, але не можна сказати, яке з них є найбільш точним.

Деякі з них:

  • Сильна віра в надприродну силу чи сили, які контролюють долю людини.
  • Інститут для вираження віри в божественну силу.
  • Віра, яка стосується надприродного, священного або божественного, а також практики та інститутів, пов’язаних з такою вірою.
  • Сума відповідей, отриманих для пояснення відносин людства із всесвітом.

У словниках релігія визначається як «будь-яка конкретна система вірувань, поклоніння або поведінки, яка дає певні відповіді на існування (або неіснування) і характер Бога». Крім того, «набір установок, переконань і практик, що стосуються надприродної сили».
Беручи до уваги це визначення, наша потреба в релігії й релігійних навчаннях абсолютно зрозуміла. Можна сказати, що нам потрібна з наступних причин.

1. Санкція за принципи моралі

Релігія забезпечує санкцію за принципи моралі, такі як справедливість, чесність, праведність, братерство, рівність, чеснота, терпимість, жертовність, допомога нужденним й інші споріднені чесноти. Це ті чесноти, без яких не тільки наше життя втратить свій порядок і нормальність, а й з великою імовірністю перетвориться в хаос.

Звичайно, ці моральні й соціальні якості можна придбати без допомоги релігії. Але, зрозуміло, за відсутності твердої релігійної віри ці цінності втрачають своє значення і стають серією простих необов’язкових рекомендацій, оскільки в такому випадку вони являють собою не більше ніж порада близького друга, чи соціально необхідні норми й закони. Ці якості скоріше засновані на внутрішньому почутті й вірі й, природно, виходять за рамки звичайного права.

Тільки віра в існування «Вічної Істоти», який однаково знає людей зсередини й зовні та повністю контролює його, культивує ці чесноти в людині та спонукає його до автоматичної праведності й проходженню боргу, та, якщо необхідно, приносити жертви заради інших.

2. Здатність переносити життєві негаразди

Релігія дає силу для протистояння негараздам і служить опорою проти небажаних реакцій відчаю і безнадії.

Релігійна людина, що має тверду віру в Бога і його милосердя, не впадає у розпач навіть у найгірші моменти свого життя, тому що він добре знає, що знаходиться під захистом Буття Всемогутнього. З вірою в те, що кожна проблема може бути вирішена й кожен глухий кут може бути вирішений з Його допомогою, він може подолати будь-яке розчарування і безнадію.

Саме тому дуже рідко трапляється, що по-справжньому релігійна людина страждає від гострих реакцій відчаю, таких як самогубство, нервовий зрив чи психічні недуги, які є продуктами розчарування і поразок.

3. Зустріч з ідеологічним вакуумом

Людина не може довго жити в ідеологічному вакуумі, й тому її прагнення до неправильної ідеології та помилкових цінностей стає визначеним. Її інтелектуальне життя не наповнене здоровими переконаннями й здоровими навчаннями. Забобонні та навіть руйнівні ідеї можуть проникнути в його духовний небосхил і назавжди забруднити його мозок.

Випадки схильності людини до ідолопоклонства, поклонінню людині, різноманітним забобонам і довірі щодо впливу ірраціональних речей на долю можна спостерігати навіть у житті світових інтелектуалів. Все це відбувається з духовного вакууму.

Це релігія, яка може заповнити ідеологічний і інтелектуальний вакуум здоровій науці та врятувати людину від тенденції до безглуздості й ірраціональності.
Отже, справжнє розуміння релігії може відігравати важливу роль у боротьбі з забобонами, хоча вірно й те, що навіть сама релігія, якщо її неправильно розуміти, може сприяти забобонам.

4. Допомога прогресу науки і знань

Релігія з її твердими та здоровими навчаннями може бути ефективним фактором наукового прогресу, тому що її фундамент був закладений на міцній основі «свободи волі» й того факту, що кожен несе відповідальність за свої власні вчинки.

Віра в релігію вчить, що джерелом цього космосу є безмежні знання, які подібні до дуже великої книжки, написаної ерудованим вченим. Кожна її сторінка, кожен рядок і кожне слово містить яскраву істину, яка спонукає нас до подальшого вивчення і споглядання.

Таке ставлення, безсумнівно, стимулює постійні роздуми над механізмом творіння і, отже, сприяє розвитку науки й знань.
Натомість, якщо ми вважаємо, що цей всесвіт є продуктом суто механічних факторів, що не володіють інтелектом, то не залишається жодної вірогідної причини, через яку ми повинні докладати енергійних зусиль, щоб розкрити її секрети. В принципі, всесвіт, що є результатом роботи несвідомого механізму, не може бути ні продуманим, ні таємничим.

5. Сімейні відносини

Релігійна практика не тільки стабілізує шлюб, а й покращує його якість. Схожим чином, релігійна участь сприяє формуванню авторитетного, теплого, активного й виразного стилю виховання. Батьки, які відвідують релігійні служби, з більшою ймовірністю будуть мати кращі відносини зі своїми дітьми й з більшою ймовірністю будуть залучені до їх освіти. Ба більше, чим вища релігійна залученість дитини, тим більша ймовірність того, що дитина й батьки погодяться з якістю своїх відносин, чим більш схожими будуть їх цінності, тим більшою буде їх емоційна близькість. Однак деякі дослідження також показують, що релігійні відмінності в сім’ях можуть применшувати відносини між батьками і дітьми.

Это изображение имеет пустой атрибут alt; его имя файла - psihika-religija-1-730x450.jpg

Релігійна практика пов’язана з більшою щедрістю у благодійності та волонтерстві. У широкому дослідженні, документують зв’язок між релігією і філантропією, вчені Американського інституту підприємництва виявили, що релігійні люди на 25% частіше, ніж їх світські колеги займаються волонтерством та меценатством. Навіть коли справа стосувалася нерелігійних справ, релігійні люди були щедрішими.

6. Благодійність

Релігійна практика пов’язана з більшою щедрістю у благодійності та волонтерстві. У широкому дослідженні, документують зв’язок між релігією і філантропією, вчені Американського інституту підприємництва виявили, що релігійні люди на 25% частіше, ніж їх світські колеги займаються волонтерством та меценатством. Навіть коли справа стосувалася нерелігійних справ, релігійні люди були щедрішими.

7. Волонтерство

Ті ж вчені також продемонстрували, що релігійна практика корелює з вищим рівнем турботи про інших. У порівнянні з однолітками, які не мають релігійної приналежності, релігійні респонденти на 15% частіше повідомляли про наявність стурбованих почуттів до знедолених. Цей розрив скоротився всього на 2 відсотки, якщо взяти до уваги вплив освіти, доходу, сімейного стану, статі, раси та віку.

8. Соціальна мобільність

Згідно з дослідженнями, проведеними вченими у 2001 році, для молоді з бідних сімей найбільший вплив на перспективи академічних досягнень, зробило відвідування релігійних установ.

Вчені стверджують, що релігійна приналежність здійснила позитивний вплив на рівень освіти для людей, які проживають у районах з високим рівнем ризику, навіть при контролі за структурою сім’ї, хоча її вплив був найсильнішим для молоді, яка проживає у сім’ях з двома батьками. Роль релігії в побудові відносин і звичок до важкої роботи «посилює традиційну (на відміну від альтернативної або незаконної) орієнтацію на успіх і досягнення». Релігійна приналежність молоді в поєднанні з релігійними сім’ями та друзями формує їх прагнення до утворення і досягненням поставлених цілей.

9. Злочини

Релігійна відвідуваність пов’язана з прямим зниженням як дрібних, так і основних форм злочинності та девіацій, що не має собі рівних у державних програмах соціального забезпечення. (Зниження ймовірності продажу наркотиків на 57% і зниження ймовірності скоєння злочину на 39% серед молоді, яка регулярно відвідує релігійні служби.) Десятиліття досліджень також показують, що вищий рівень релігійної участі пов’язаний зі зниженням імовірності зловживання алкоголем або наркотиками.

10. Здоров’я

У 2002 році в систематичному огляді наукової літератури про вплив релігії більшість досліджень показали, що релігійні зобов’язання і практика можуть привести до підвищення самооцінки й добробуту. Релігійна практика також пов’язана зі збільшенням тривалості життя, і зниженням ризику ряду ускладнень здоров’я, таких як коліт або різні форми раку.

11. Освіта

Оскільки освіта дуже важлива для всіх громадян, будь-який фактор, що сприяє академічній успішності, важливий для загального блага. Релігійні практики позитивно впливають на академічні очікування, рівень освіти, відвідуваність шкіл і успішності.

Релігійна практика батьків також впливає на освітні результати їхніх дітей. Чим вища релігійна залученість батьків, тим вища ймовірність того, що вони будуть мати вищі освітні очікування для своїх дітей, і тим більша ймовірність того, що вони будуть спілкуватися зі своїми дітьми про навчання. Їх діти з більшою ймовірністю будуть відвідувати додаткові курси, більше часу приділяти домашнім завданням, заводити дружбу з академічно орієнтованими однолітками й успішно закінчувати навчання.

12. Боротьба з дискримінацією

Релігія рішуче виступає проти будь-якої дискримінації за ознакою кольору шкіри, раси чи класу, тому що вона розглядає всіх людей як творіння Бога, а кожну країну як країну Бога. Згідно з цим, все насолоджуються любов’ю і добротою Творця однаково, й тому всі рівні.

Як і будь-який інший інтелектуальний рух, релігія також вимагає правильного керівництва. В іншому випадку вона приймає форму забобонів, чернецтва, втечі від позитивного життя і псевдоагностичних негативних тенденцій, приклади яких можна побачити навіть зараз на Заході, де люди втомилися механічного життя.

Тільки в такій атмосфері релігія розглядається як перешкоджальний фактор через відсутність правильних знань.
Незалежно від нашої точки зору, вплив релігії і релігійного мислення на функціонування і еволюцію людини є захопливою інтелектуальною дискусією, яка не має жодних ознак припинення. Звичайно, можна стверджувати, що Бог створює все, що описано вище, але тоді це призводить нас до іншого, більш серйозного питання: які докази Бога?